Михайло Качанський – Вона каже мені…

Вона каже мені,
Знаєш, скільки віршів і кому б не було написано,
Скільки поетів не впізнавали б тебе серед люду,
Все одно лише я вмію так загадково і стишено
Переконувати що ти будеш, знаючи наперед, що тебе не буде.

Все одно тільки мені знати після чого у тебе з’являються свіжі рими,
Скільки людей тебе зрадило і скільки ще зрадить,
Кому насправді ти молишся за своїми дверима,
І чому ніколи не слухаєш, тих що тобі щось там рядять.

Хай приходять паморозі чи відлиги,
Хай нас постійно лякатимуть відсутністю нормального неба.
Все одно лише я зберігатиму твої книги,
І лише в мене будуть такі ж самі ключі як будуть у тебе.

Говорить це все, а потім тихенько мені додає :
Що б ти там не робив і навіть кому б не присвячував своє життя ,
Все одно тільки мені знати,
Де насправді у твоїх віршах приховані імена
І чому роставлено не всі розділові знаки.

автор: Михайло Качанський

Вона каже мені...