Ірина Галинич – Вкрадений спокій

Так люблю я самотності миті ,
коли клопіт і гул весь погас
і захоплюють рими , що в тиші
заплітають віночок із фраз.

Коли стихне шумна автострада
й за вікном потм”яніють вогні-
буде в тиші самотній відрада
й залунають у серці пісні.

І тоді пригадаю той вечір ,
і той день ,що давно вже погас.
Перекину турботи на плечі,
що міцніші за мої в цей час.

І так легко надіймуться груди,
будуть дихать так вільно вони,
та ,на жаль ,не довго так буде-
прийде ранок і викраде сни…

до переліку віршів Ірини

Меню