Ірина Галинич – На межі
Невдалий подих і давкий,
невчасний погляд й так безпечно
ми на межі, і взір німий
розкаже те, що недоречно.
У думку вдарило, як грім гучний,
Відчула дотик уст на скроні
І тихий видих, та палкий
покаже все як на долоні.
Переступлю межу, зливаючи думки
і пальці сплетені так ніжно затремтіли…
Ми будем друзями роки, роки й роки,
але коханими ми бути не зуміли.