Христина Головко
- І кожного дня умирає чиясь дитина
- У тобі говорить море
- В моєму домі знов птахи…
- Коли ти знову прийдеш у свій пустий дім…
- Чи далеко сонцю до землі?
- Мої кити мене не слухають…
- Чорне й біле погані мірила…
- Жінка може усе стерпіти…
- Десь подалі від цього міста…
- І він у вікні чекає на тебе…
- Не говори…
- В очах – затемнення серця…
- НАМ слід говорити ще голосніше!
- Повільно вводиш самотність мені в вени…
- Дівчинко, скільки у тобі самонакручування…
- Сядь поруч й говори…
- У вас на плечі осідає мій час…
- Тихо, кволо, напівслова…
- Cталеві люди…
- Я не боюсь ні горя, ані сліз…
- Заквічайте горе бузком…
- Дороги пахнуть розбитими серцями…
- Ми – дельфіни в світі акул…
- Я і ви, і вас, і вами…
- Я хочу відкривати вас знову і знову…
- Я пуста, як безодня…
- Затулити снігом усі чорні діри…
- Я випаду на землю снігопадами…
- У мене до Вас – тумани…
- Все дощить…
- Напившись, кавової осені…
- Навшпиньки підкрадається зима…
- Бігай по моїх нотах джазово…
- Зашили небо зграями ворони…
- Закатуйте їх у асвальт.
- Твої багатослівні “так” і “ні”…
- Ти синьо-темне пальто одягнувши…
- Не смій мене торкатися туристе…
- Мрій сонячним світлом…
- Не малюй мене очима…
- Намалюю тебе ліхтарями…
- Я шлю на факс всі коди мого серця…
- Вечоріє в нас на душі…
- Я закриватиму повіки…
