Богдан Согор – На даху світу

Я побував на даху світу,
Там вітер дме в розпалене чоло,
Там набагато легше зрозуміти,
Де правда де брехня і що таке добро і зло.
Я над всіма і всі немов мурахи,
Дивлюсь, спостерігаю з висоти,
Як це колись робили древнії монахи,
Що в гори йшли, щоб сутність віднайти.
І правда це: коли ти сам з собою,
Коли під небом тільки ти і вітру свист,
Думки пливуть бурхливою рікою,
Разом ми підіймаємось у вись,
Життя біжить, не має права зупинитися,
Проблеми будня і кар’єрний ріст,
Алеми просто зобов’язані творити,
В життя духовне цей містичний міст.

до віршів Богдана

Меню