Олена Довганюк
[separator headline=”h3″ title=”Вірші- У мене є мрія єдина…
- Я пам’ятаю той прекрасний день…
- Не хочу чути більше я брехні…
- Подаруй мені ту мить безцінну…
- Я хочу назавжди з тобою лишитись…
- Я втратити тебе боюсь…
- Люди йшли з мого життя…
- Ти навчив мене кохати…
- Залиш мене на мить самою…
- Ти – найпрекрасніший з усіх…
- Мені б до тебе доторкнутись…
- Хто вірить,хто любить…
- Прийди знов до мене,благаю!..
- Найважче із гріхів людських…
- Лиш ти мене не забувай!..
- Благаю тебе,відпусти…
- Ти знаєш,як важко без тебе?..
- Куди від вас усіх тікати?..
- Нічого зовсім я не розумію…
- Щось хвилює моє серце без упину…
- Чому мені знову так боляче?..
- Чи ти пам’ятаєш, як легко й бездумно..
- Я знов покидаю тебе, покидаю…
- Там мріїї здійснились і десь загубились…
- Мені б безжальності краплину…
- Життя своє, мов книжку я гортаю…
- Віддай мені мою частинку неба…
- Майнуло знов минуле за вікном…
- Трохи боляче мені,ну і нехай…
- Ти кажеш,що нічого вже нема…
- Слід після себе зітри…
- Так добре,коли спокійно…
- Чому так боляче стискає в грудях?..
- Навіщо ти в моїм житті скажи?..
- Мовчу й дивлюсь тобі у вічі…
- Про що так часто голос твій мовчить?..
- Я так за тобою сумую…
- Україно моя, Україно!..
- Ти знаєш, іноді важко буває…
- Ти – перший дотик сонця на світанку…
- Якщо знайшов таку людину,як ти…
- Мовчу й дивлюсь тобі у вічі…
- Про що так часто голос твій мовчить?…
- Кохана людина – це твій найкращий друг…
- Чомусь мені все менше хочеться ходити по клубах…
- Дивовижно,наскільки люди відвикли від елементарних слів ввічливості…
- В ту мить,коли знаходиш людину…
- Усі люди егоїсти…
- Мабуть,в тобі мене привабила твоя простота…