Ольга Анцибор – Вірші як птахи

Коли життя висить на волосині,
По-іншому ти дивишся на світ.
І прагнення в душі твоїй єдині –
Залишити в житті помітний слід.

Нащадкам заповісти всі надбання,
Любов їм передати до краси.
Навчити дружбу берегти, кохання,
Радіти кожній крапельці роси.

Що ж я вам лишу, діти мої милі?
Багатства я в житті не нажила,
Лише вірші, як птахи легкокрилі
В життя самотнє додають тепла.