Ольга Анцибор – Дар Божий

Зі мною вперше за життя
Трапилось диво – я віршую,
Найкращі в світі почуття
Я прославляю і віншую.

Так довго десь дрімало все
В моїй душі, в її глибинах.
Слова відточені несе
Моїх віршів ріка невпинна.

Я славлю труд, любов, красу.
Слова збираю по краплині.
Здається – крила піднесу
І пташкою у вир полину.

Ці крила дав мені Господь,
Це Бог мені цей дар призначив.
В цих віршах море з чистих вод,
Неначе в віршах чайка плаче.

Я, Боже, дякую тобі
За цей талант, за дар небесний.
Схилюсь над зошитом в журбі,
А потім в радості воскресну.

Писати буду, прославлять
Людей і Бога, ніч і днину.
І сльози чисті восхвалять,
І сміх маленької дитини.