Ольга Анцибор – Чари літньої ночі

Літня ніч – поцілунок шовковий,
А повітря, як трунок медовий,
Зірки в темному небі прекрасні,
Ніби очі коханої ясні.

Юний хлопець, міцний,як дубочок,
Свою милу привів у садочок,
Як берізку її обіймає,
Пісню їй про кохання співає.

Місяць раптом до них нахилився
Пильно в очі обом подивився,
І сказав: «Збережіть цю хвилину,
Я ж бо далі у небо полину».

На світанку росинки-перлинки
Вкрили квіти, лягли на травинки,
Сонце променем землю лоскоче,
Зникли чари прекрасної ночі.