Ліля Колісник – Не снись мені, благаю , ну не снись!..

Не снись мені, благаю , ну не снись!
Не бути разом ночі з світлим ранком.
Втечи! З яскравим сонцем оженись,
Бо темна ніч світанкові не бранка.

Зникай! Назад не озирайся,
Зітри ті спогади, що нас вони єднали.
Прошу! Ніколи більше не вертайся:
Все, що могли, давно уже сказали.

Забудь! Давно розбіглись полюси’,
Тим, що коханням звуть, давно перехворіла.
На південь, до свого тепла лети,
Я айсберг почуттів розбить посміла.

Прощай! І легким щастям душу огорни,
“Так вийшло”, – посміхнулась Доля.
Ти задля іншої хоч світ переверни –
Залишусь ніччю над бурхливим морем.

Меню