Міша Битлян – Поверніться ті миті…

Поверніться ті миті,
Коли разом з тобою
З телефоном в руці аж до ранку.
Розмовляв ні про що.
І водночас з любовю ,
Зустрічали ми разом світанки.
Помовчали момент…
«Ну кажи вже хоч щось!», –
Я не міг зупинити твій подих.
Кожні тридцять хвилин
Мій зникав абонент,
Але голос з душі не відходив.
…Потім довго ще думав,
про наші розмови –
Ні про що… але рідні і щирі.
…Кину геть телефон
Сам піду на балкон,
так без слів твоїх пусто в квартирі.

автор: Міша Битлян

так без слів твоїх пусто в квартирі