Мертві спогади

Знов  осінь  стукає  у  скельце
і  мертві  спогади  на  серці,
стають  сильнішими,  ніж  я.
Холодною  стає  погода,
на  серці  дивна  прохолода,
заснула  злість  уже  моя.
Я  болі  вже  не  відчуваю,
я  загартована,  та  знаю,
що  біль  не  втихне  аж  тоді,
коли  минуле  я  забуду,
коли  я  просто  жити  буду.
А  мертві  спогади  мої  –
Лиш  притупляться,притупляться,
але  зі  мною  все  ж  лишаться,
то  спутники  мої  в  житті,
І  в  ніч  безмісячну  і  темну,
лиш  двоє  не  заснуть  напевно  –
це  я  і  мертві  спогади  мої