Маша Карамнова – Вітер ламає гілку, зриває листя.

Вітер ламає гілку, зриває листя.
Вода точить камінь і затопляє мости…

Вона одягає сукню й старе намисто,
змахує сльози й продовжує впевнено йти.
Мовчки стоїть на зупинці, чекаючи на маршрутку,
холодно так, що зігріє хіба що камін.
І мерзне, ховаючи руки в зимову куртку…

Її не зламає вітер. Зламає Він.

автор: Маша Карамнова

Вітер ламає гілку, зриває листя.