Колись, може, настане мить прозріння.
Все стане зрозумілим час від часу.
Нікого більш не зрадить земне тяжіння.
І ніхто не відчує в собі відразу.
Колись, може, зміниться світ довкола,
Але починати все ж треба з себе:
Перестати ходити по колу;
Дивитись не під ноги, а на небо.
Колись, можливо, буде без “може”.
І всі твердо вголос тоді це скажуть.
І кожен під кінець переможе
Усі свої сумніви, котрі вмить поляжуть.
автор: Марія Данилюк
