Маріанна Кіяновська – Порожнеча гримить в кістках…

Порожнеча гримить в кістках,
Так мені ніагарно.
Світ шаленством жаским пропах –
Не на жарт, не намарно.
Час зупиниться і піде,
Пестощ вибухнув страхом, наче
Знав, що в серце мені впаде
Безпросвітне й гаряче.
Що ми втратимо, що знайдем? –
Небо зоряне і зелене.
Я – не яблуко. Я – Едем.
То ж нарешті ввійди у мене.

автор: Маріанна Кіяновська

Порожнеча гримить в кістках...