Наталія Пиж – Любов як кара

Любов як кара, ти як покарання
Ти ніби є, та все ж тебе нема.
Життя проходить у думках й чеканнях.
І знаєм двоє- вороття нема.
Нам не забути Нас. Все збереглось глибоко.
В душі, у серці міцно залягло.
І лиш покаже час, хоч визнати нелегко
Для чого це, і що таке було.
Чужі ми. Ти її, а я його.
Так доля наша нами скерувала.
Та душі наші хочуть одного-
Щоб ми з тобою були завжди разом.
Люблю тебе, кохаю, милий знай
І завжди я тебе любити буду.
За щастя, що було в очах, я дякую тобі.
Я Нас ніколи не забуду.

автор: Наталія Пиж