Ти, звичайно, міг би вбити дракона,
Захопити світ, отримати оскар,
Та поки обираєш сидіти вдома,
Стерегти від інших приватний простір.
Безсумнівно маєш шалені мрії
І кохати вмієш до болю слізно,
Але все чекаєш свого месію,
Доки врешті стане насправді пізно…
І життя для тебе – суцільні плани,
Безкінечна черга до брами раю,
Зазираєш тихо в чужі романи,
Але час нічого не пробачає.
автор: Любов Масловська
