Ніби пити каву без кофеїну
І хмільні напої з дешевим тОртом,
Все одно що спати під клофеліном,
Коли серце б’ється в пусті аорти,
Ніби смішно й людно, але скрізь самотньо,
Птах без неба – риба в сухому морі,
Це життя без Тебе, мов страшна безодня,
Ці нестерпні ночі й холодні зорі,
Коли сни про Тебе і немає рішень,
Бо зв’язок між нами настільки сильний,
Я Тобі мугикаю якомога тихше,
Але ж Ти почуєш мене, мій Милий…
автор: Любов Масловська