Кожен чекає власного Бабая,
Ховаючи ступні під ковдру,
Кошмарам знайоме солодке ім’я
Тієї людини, у котру
Повірив ти, наче маленьке дитя –
Свята простота платить двічі
І лікті гризе, бо суворе життя
Лишає слабких на узбіччі.
Тримайтесь за поручні, паски безпеки
І ґудзики, чорт забирай!
Втрачаючи розум в емоціях спеки,
Не втрапте під підлий трамвай.
автор: Любов Масловська