Любомир Винник – Щоб відчути твою усмішку…

Щоб відчути твою усмішку, достатньо погляду у вікно.
Вона зігріває мене і зі мною одразу півсвіту.
Мене більш не вбиває голод і більш не п”янить вино.
Я не бачив тебе , але я був тобою зігрітим.

Не раз твої очі сміялись до мене із чистого неба.
Я забував, що надворі літо, зима чи осінь.
Я біг за тобою крізь сни, немов під ефектом плацебо,
дуже хворий тобою, сп”янілий від тебе, босий.

А потім я танув, як сніг, ледь торкнувшись твого волосся.
Проливався на землю гарячим, як ти, дощем.
Я боявся, щоб тільки не сон! Щоб насправді, а не здалося!
Помирав ! Оживав! І хотів це відчути ще !

Колись знову снігом опущусь на твої безжальні вії.
І нехай я себе, як завжди, заведу в оману.
На твоїх очах знову будуть шматочки моєї мрії…
Тільки мить…. А потім я знов розтану…

автор: Любомир Винник (Dreamer)

Щоб відчути твою усмішку...