Ляля Бо – Я здираю тебе зі шкіри…

я здираю тебе зі шкіри, наче засохлий опік,
а над ранок білим шоколадом із мигдалем
розтікаюсь картою світу, застигаючи на Європі
безіменною, безсенсовною, зітканою з дилем…

у столицих столицях бажання до когось тулитись
як один із інстинктів душевного самозбереження.
ми на цвинтарі мрій під холодні гранітні плити
поховали природну здатність бути безмежними.

автор: Ляля БО

я здираю тебе зі шкіри