Лія Ладижинська – Безперебійний рух…

Безперебійний рух, життя – транзит,
У ньому істини для нас пропащі,
Черговий в совісті хапаємо кредит
І сподіваємось: все зміниться на краще.

Не цінимо, не бачим основне,
Засліплені хто чим, рубаєм дрова
Й відмовки потім – то не головне,
Бо вчинки – все, а от слова – нічого.

Зриваєм зливи із-під довгих вій,
Коханням маримо, аби душа горіла,
Не бачимо шляхів, а шлях простий –
Любити душу, а не доступне тіло.

Знеможені, тікаємо від всіх,
Й радіємо, якщо вдалася втеча,
І позбавляємо самі себе утіх,
Що їх би дав сімейний, тихий вечір.

Ми топим смуток в келихах вина,
Перетворились просто в біомасу,
А помилка, вона на всіх одна:
Вважаємо, що маєм вдосталь часу.

автор: Лія Ладижинська

Безперебійний рух