Я в снах твоєю музою була,
П’янила душу запахом конвалій.
І місяць, як лимонний мармелад,
Ділили навпіл ми, і смакували.
Цілунками шалів той дивний смак.
Колиску сонця загойдала пристрасть.
Світанок запізнився… придрімав…
Ми пили зорі, як вино іскристе.
Пірнули між рядків, як в океан,
Сягнули глибини і стали ніччю…
Нас полонив поезії дурман,
І дотик слова – ніжний і магічний,
Пекельна спрага… грація гріха…
І діаманту мрій сліпучі грані.
Ти був моїм… у снах і у рядках…
Поезія і ти – коктейль бажання.
автор: Лілія Ніколаєнко