Леся Семенюк – Натщесерце ненатішусь…

Натщесерце ненатішусь, ще й
Пеленою огорну повіки :
І вдивляючись до кавових очей,
Відчуваю, що твоя навіки!

Защемить, у серці водограй,
Защебечуть солов`ї на думці!
Ти мене так жадібно кохай,
Як кохають раз в житті безумці!

Заскрегоче той сейф почуттів,
За яким заховали всю почесть…
А в розлуці проведені дні…
Кожен день надолужимо, хочеш?!

Я твій дотик на шкірі ловлю,
Загортаюсь, немов в окcамити…
Боже, як же тебе я люблю
Бодай більше, напевно,як жити…

автор: Леся Семенюк