Леона Вишневська – Вона перед сном завжди складає долоні…

Вона перед сном завжди складає долоні
і декілька хвилин поспіль в них ледь помітно шепоче:
– Обіцяю тримати слово так само як на рингу тримають удар,
не звинувачувати, а розуміти, не кривдити, а піти.
У неї все життя як чернетка, стільки помилок і завжди
бентежний почерк. Доля залишає по тілу синцями шрифти.

– Обіцяю не залишати на дні чашки недопитий день,
не сперечатись, а спробувати побачити світло між темрявою людей.

Обіцяю прив’язати до серця мільярди слухавок
і відповідати щоразу не на запитання, а на дзвінки.
Бути сильною, народившись по суті своїй слабкодухою,
вчитись годувати страх з руки.

Не чекати повернення, а провокувати зустрічі,
засинати з тими, хто обімає крізь сон, не читати чужі сповіді,
поки самі не прийдуть розповідати.
Не залишати у чужих серцях ключі, не вагатись, а брати.
Вірити в те, що там де сходить Сонце – твій єдиний дім.

автор: Леона Вишневська

 Вона перед сном завжди складає долоні...