Легенда, яка ще не почалася

Я вже все – нарешті забув тебе,
Наді мною небо, нарешті, голубе,
По ночам, нарешті, я спокійно сплю,
Тепер я зізнаюсь – я тебе більш не люблю,
Я наче зняв з себе ці тяжкі кайдани,
Тепер зосталось тільки загоїти ці рани,
Нарешті, коли один зостаюсь, я не плачу,
І коли дивлюсь у вікно, я тебе не бачу,
Нарешті, попустило – тепер я вільний,
Все скінчилось – я не став божевільним.
Ти була щаслива, коли читала це?
Мені все одно, наразі у мене все,
Знай, це не останнє, що я тобі писав,
ЦЕЙ ВІРШ БРЕХНЯ, вибач, Я ЗБРЕХАВ,
Так я дурень і придурок, я знаю,
Я не розлюбив тебе, я ще досі чекаю,
Коли ми будемо разом, як було колись,
Коли ми будемо джерелами, що в одне злились,
Коли ти повернешся і буде все, як тоді,
Коли ми будемо вдвох і буде все, як в легенді.

автор: Червоний Денис