Складай рушниці і гармати,
Свій ніж подалі заховай.
Зброю вбиваючу – прибрати!
Козацький рід свій – пам’ятай!
Хіба спокійно можна спати,
Коли братів так б’ють, “Нехай?”
І так байдуже відступати
Лякавшись тих бандитських зграй.
Підпали, революція, війна,
Хто міг таке прогнозувати?
Що буде влада панувати,
Бажаючи стрілять.
І ми пройдемо до свободи,
Крок за кроком, не шкодуя ніг,
Зупиняя всі жалоби,
Страх занурюючи в сніг.
“Цей народ непереможний”,
Нехай екстримісти чи що?
За волю бореться кожний,
Хто не байдужий в душі нічого…
автор: Кожушна Ганна Сергіївна
30 січня 2014
Присвячується всім постраждалим і вбитим в українській революції 2013-2014 року.