Костенко Ліна – Дощ полив, і день такий полив’яний (скорочено)

Дощ полив, і день такий полив’яний*.
Все блищить, і люди як нові.
Лиш дідок старесенький, кропив’яний,
блискавки визбирує в траві.
Струшується сад, як парасолька.
Мокрі ниви, і порожній шлях…
Ген корів розсипана квасолька
доганяє хмари у полях.
*Полив’яний — той що, покритий блискучою речовиною (поливою), глечик, горщик і т. ін.

Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
Треба володіти великою фантазією та художньою майстерністю, щоб дощ заблищав новими, полив’яними барвами, щоб побачити, як “дідок кропив’яний” визбирує блискавки в траві, а череда корів удалині здалася розсипаною квасолькою. Прекрасна пейзажна картина Л. Костенко допомагає по-новому побачити звичайні речі, відчути красу кожного дня, навіть дощового.

стислі перекази творів української літератури