Кость Москалець – Ранкове передмістя сну про тебе

ранкове передмістя сну про тебе
вертаюся до брами – і назад
Бог загорта не дочитавши небо
і кілька слів упало в білий сад

і кілька солов’їв із інеєм на крилах
течуть у гнізда втомлено мовчать
неповерненна незбагненно світла
і неминуча наче та печаль

і сходить сонце Боже як це просто
і вигорає місто до землі
і вже прокинувшись
усе ще чую постріл –
це знак це повернулись кораблі

автор: Кость Москалець

ранкове передмістя сну про тебе