Колись хотіла я, щоб був ти лиш зі мною..
І ніжно цілував мої вуста,
Та раптом щось змінилося з тобою,
Ти не такий, як був….душа твоя пуста.
Сказав, що покохати вже не зможеш
благородно……
Неначе, оселився звір в тобі,
Любити чесно й віддано –
Для тебе вже давно не модно.
І носиш тільки злість в собі…
Не хочу більше я страждати.
До щастя йду все навпростець.
Помилку свою завжди буду пам’ятати,
Життя таке складне, і я у ньому лиш
БОРЕЦЬ!!!!!!!
Автор: Марічка Гілевич