Сонце ріже очі радіаційними променями.
Вітер проїдає шкіру ядерним подихом.
Місто наче після вибуху атомної станції.
Та кохання живе у поглядах…

Люди спілкуються короткими жестами.
Й бояться злякати один одного звуками.
Ховають емоції далеко у себе в середині.
Та кохання жевріє у поглядах…

Тварини блукають похмурими вулицями.
Бездомні й облізлі, з обвисшою шкірою.
Нещасні здавалося б й усіма покинуті.
Та кохання палає в їх поглядах..

автор: Олеся Горбатюк

Меню