Кочетова Катерина – Поведи мене за собою, доки є час…

Поведи мене за собою, доки є час,
І забудь про мовчання, бо я втрачаю сили.
Може, наші шляхи перестрінуться ще не раз,
Ну а може – ніколи, як би цього не просили.

І не бійся поразок – досить зробити крок,
Бо отримати можеш більше, ніж уже втратив.
Ми вчимось здобувати досвід із помилок,
Ми вчимося робити вікна, де були ґрати.

Поведи мене за собою, і я лишусь,
Щоб написане нами можна було – до друкарні.
Розум каже тікати, але цього не боюсь,
Бо якщо ти – це доля, будь-які втечі марні…

автор: Кочетова Катерина

Поведи мене за собою, доки є час...