Климовський Семен – Їхав козак за Дунай (скорочено)

Їхав козак за Дунай,
Сказав: “Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький.
Неси та гуляй!”
“Постій, постій, козаче,
Твоя дівчина плаче.
Як ти мене покидаєш, —
Тільки подумай!”
“Білих ручок не ламай.
Ясних очок не стирай.
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!”
“Не хочу я нічого,
Тільки тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький,
А все пропадай!”

Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
Поетична картина, змальована С. Климовським у пісні “Їхав козак за Дунай”, відображає типову картину, копи хлопцеві доводилося кидати рідний дім, неньку і йти до війська. Адже козацька служба — це справа честі, священний обов’язок. Тепер його товариші — кінь вороний та зброя ясна. А кохана хай чекає його з війни зі славою Дівчина плаче, страждає, розуміючи, що може й не побачити більше свого миленького, без якого їй не бачити щастя. Пісня побудована на емоційному діалозі, є багато звертань, повторів, ласкаво-зменшувальних слів.

стислі перекази творів української літератури