Вистигло ліжко після Тебе.
Я сягаю руками неба.
Чи без Тебе мені щось треба?
Я не знаю.Бо я без Тебе.
Синім маревом очі плутались.
Так, між нами: усе минається…
Що ж для вічності залишається?
Щоб “невидимі” в душу втрутились?!
Нам без вірності виживається…
Але…
Хтось з НАС трахається, хтось кохається…
Липень 2013р.
автор: Катя Гуйван
