Тримай мене, коли я на межі
безумства,
що пов’язане з Тобою.
Тримай мене!
а то я упаду.
Я зникну,спопелюся,
пропаду
без рук Твоїх,
без нашого «сьогодні».
Тримай мене!
На щастя чи біду
я вірю в НАС
ще більше ніж у Тебе.
Минає час.
Думки ідуть в «запас».
Стабільно лиш одне:
Чи Моє Небо
ще потребує правди і мене?!
Пітьма в подолі.
Биті вітражі.
Розтріпані дешеві дні і ночі.
Я бачу очі,
що дзвенять в душі.
Я чую руки,
що тремтять в огні
пронизуючи
тіло, як ножі
що лиш в Тобі горить і Тебе хоче…
Тримай мене, коли я на межі…
ТвоЯ Я
автор: Катя Гуйван
