Скажи, де засинає Сьоме Небо?
В чиїх долонях спить, як немовля?
В чиїх очах втопає серед дня?
А потім… з ким не спить посеред ночі,
Повторюючи імена пророчі,
Як мантри рокові до забуття?
І кого з зорей горне знов до себе?
Скажи мені, що треба мому Небу?
Скажи мені, яке у нім життя?
Чи є там десь межа без вороття?
І що йому його душа пророчить?
Що закриває від своїх всіх «Я»?
Скажи, бо я вбачаю в Нім потребу…
В типовості загублених дощів.
В реаліях прокурених і п*яних ,
Скажи мені, чи має Небо рани?
Чи може політати у мені
І обійняти крилами-словами?
І спопелити у своїм огні
І рознести той попіл над містами
Під ритми мОїх недоспАних снів…
Скажи, де засинає Сьоме Небо?
серпень 2013р.
автор: Катя Гуйван