Душа заплуталась в Душі
через тенета кілометрів,
кордонів,слів і кабелів,
крізь купу снів і почуттів
І відірвалась від землі.
Душа втопилася в Твоїй
і розчинилася зимою,
пробігши кров*ю до основи
матеріальності подій.
Дозволила напитись мрій
і задихнутися від втоми,
і обійняти Всесвіт Твій.
Душа торкнулася Тебе
коли Ти спробував заснути,
не згадуючи все забути
щоби приснитися мені…
Щоби на мить мене відчути…
Мені б не бачити межі,
що ділить все на «тут» і «вдома»…
Мене вже не лякає втома
і темні ночі, будні дні…
Мені б лише могти заснути
Заплутавшись в Твоїй Душі.
автор: Катя Гуйван