Катерина Кочетова – Ти звучиш у мені…

Ти звучиш у мені…
Літній парк і сплетіння рук.
А тоді моє щастя – лише у твоїх обіймах…
Поцілунок прощання на згадку я заберу,
Коли ніч огорне і у казку до себе прийме.

І тих спогадів біль перетнув не одну межу,
І той час, що лікує, втрачає мою довіру.
Я тобі про любов не казала і не кажу…
Не потрібні слова, як відчуєш щось справжнє…
Віриш?

А за нами світанок у місті краси і див –
У натхненні злетіти і бути від неба вище.
Так буває лиш раз і шкода, що не назавжди…
Ти звучиш у мені,
Бо кохання не знає тиші.

автор: Катерина Кочетова

Ти звучиш у мені...