Катерина Кочетова – Ми розмовами душ зупиняли час…

Ми розмовами душ зупиняли час,
І було один одного нам замало.
Між Дніпра берегами читав про нас
“Лист у серце” – згадаєш, що нас єднало?

Я до тебе – крізь сотні чужих доріг,
Аби вкрав ти мене у свою фортецю,
Полонити собою назавжди зміг,
Щоб тоді і не думала би про втечу.

Я до тебе – удруге. Ти не чекав.
А мені лише знати б, що справді сталось,
Де межа почуттів, як вона тонка?
Знаєш, досі лунає: “Не відпускала б…”

автор: Катерина Кочетова

Ми розмовами душ зупиняли час