Катерина Феб – Минулих коханців…

Минулих коханців і просто предмети захоплень
Слід розділяти на «до» і «можливих після»;
Усіх сповіщати про них гордовито й прісно;
Співати пісні на площах страт і утоплень.

Чужих вже, колишніх друзів, товаришів, побратимів –
Кому то не стало терпіння, то понесло крізь стелю,
Тих, хто справді – минуле з доконаним сьогоденням,
Кому не прийнятне пекло і плоть херувимів…

Їх слід поливати брудом, очищеним крізь фі՛льтри,
Світла безмежного, алкоголю з високим градусом,
Аби ніхто не міг більш хизуватись статусом,
І життя фарбувалось з терпких кольорів палітри.

Усіх, кого пам’ять тримає за клешні в кайданах,
Слід відпускати на волю, топити в ріках,
В криках, закритих від стогону й болю повіках,
У відчуттях, що творили найдужчий спалах.

Дякую, любий, коханий минулий, за шарм.
Дякую, друже, за недостовірні вісті.
Спасибі за протяги вулиць у нашому місті,
Та най мої спомини зникнуть між інших карм.

автор: Катерина Феб

Коханці