кафешки маленькі..дороги вузькі..
і серце моє..що б”ється в Тобі..
і вітер…волосся який розвиває..
і серце…яке так тихо кохає…

Кохає тому що Ти-це життя..
і я це життя..колись мрія твоя..
а зараз тихіше Ти кажеш люблю…
а як вміти чути твою тишину?

Рутина..і дні сірі..небо десь сіре..
а я в тишині,в полоні білім..
і аркуш А4 так спасає
коли надія та всередині палає..

Велика кружка того що люблю,
у тиші тій,в якій сиджу..
Латте..улюблене латте!
Люблю його!!!й люблю Тебе…

І пахне випічкою в тиші..
кафешка маленька… і мрії..можливо,про лижі…
Про холод..Щоб грітись!щоб разом з Тобою
Щоб митися в душі одною водою..
і милити піною маленький твій носик
і зачіску з йожика..бо мої-довгі коси!

І серце ж сумує безперстанку
за тими часами..коли ми до ранку
з Тобою могли розмовляти,писати..
гуляти по місту..просто гуляти!

а зараз писати вірші стало так легко!
і присвятити Тобі…та далеко..
не все зрозумієш ..не все прочитаєш..
і те,що пишу..навіть не знаєш..

а ця тиша мене все більше спасає
Аркуш паперу..щораз більше знає
Латте я смакую.. згадую час..вірші не писались
…любов була в нас…

маленька кафешка..сотні прохожих..
латте,капучіно..і випічка..може..
і запах..і тепло буває в кафе..
та не вистачає поряд Тебе…

хтось чаю гурман,каву хтось п”є
і мріє про море,коли він в кафе..
а я пригадаю,той час коли ми..
гуляли по вулицях..без тишини..

без того що тихо казав,про любов..
ми відчували,як тече кров..
і адреналін що зашкалював знов..
ми тихо любили..ось та любов!!!

маленька кафешка..немає Тебе..
не поряд!Ти-в серці..що живить мене…
маленька кафешка…і кружка латте..
люблю я його…й люблю я Тебе..

автор: Настёнка Сластёнка

Меню