Із висоти Чернечої гори,
Безсмертний голос чуємо Тараса,
Ідуть до нього діти і старі,
До нас назавжди він зійшов з Парнаса.
Його вірші пророчі на віки,
Великий геній рими, пензля слова,
Вчитавшись пильно у його рядки,
Ми починаєм вірити у Бога.
В своїх віршах він передбачив все,
Падіння, злети, зради, незалежність,
Для нього рідне не було чуже,
Для багатьох – це зараз протилежність.
автор: Ілля Манченко (03.06.13)