Твої руки зігріті чужим теплом
Серце бється заради погляду,
а душа мріє бути поруч, разом
Та мені не приборкати холоду…
Ти холодна до мене та всеж,
Я смиренно до цього ставлюся.
Бо моїм почуттям нема меж,
Я залежний від тебе, в цім каюся.
Ти далеко, хоч справа не вцьому
В нашій прірві нема величин,
на дорозі не встати нікому
Якщо стане – піде на спочин…
Я в союзники взяв собі час
Разом з ним розібєм ворогів
Хай летить наче вірний Пегас,
що взяв крила з моїх почуттів.
автор: Іван Вовчок
