Іван Андрусяк – Середньовічні візії

1.

допоки цих филистимлян
лисиці не усіх спалили
допоки крутиться земля
і меч архангела гаврила
подібен гострому хресту
пора не виходити з дому

тобі печернику старому
дано корону і фартух
і тліють єретицькі мощі
і голосно смієшся ти

лисиці також хрестоносці
коли штахетові щити

2.

о недоречна прадавня буколіка
казка приречена
доброго вечора черепе йорика
доброго вечора

кава застигла дитя ненароджене
криком заходиться
вухо ван гога у небі порожньому
як богородиця

вже не знайти на землі ані каменя
не філософського
радо виводить хвалу пеліканові
хор березовського

3.

графине
вашої руки
не дочекати сателіту
доісторичні павуки
плетуть останню сіть завіту

дуель скінчилась восени
я стятий шаблею бродяги
і зброєносець сатани
зриває з жердок наші стяги

не відчиняйте вікна в сад
шепочуть птахи плачуть пальми
крокує дикий азіят
до вашої святої спальні

4.

шамани сплять
шаманам сниться
не андалузький гордий герб
твоя червона колісниця
на тлі малоросійських верб

наворожили і неначе
вся кров злилась до голови
сушені крила кажанячі
позаторішній кал сови
сімнадцяте ребро тритона
і пригорілі таргани…

з твого лицарського загону
лишились вірні три струни

і гриф

над голови злітає
і попід вербами в ставі
німої риби буйна зграя
і поцілунки неживі

автор: Іван Андрусяк