Іван Андрусяк – Каїн (фраґменти з поеми)

* * *
(заспів)

яворова річейка
золота кладойка
зійди свароже
ясен стежиною
тай до господойки

калачі медові
терпке вино
куштуй свароже
трути ялової
зілля пекучого

м’яка подушейка
білейка постіль
воснеси свароже
гілку шипшини
на світел престол

* * *

доки лебідка гралася небо захмарило
доки небо захмарило земля змарніла
на чотири сторони світу лицем повернусь
відшукаю ознаки півночі на жасминовій гілці

хто тебе погойдає хто тебе одіпре
пливе у човні голубка молитву читає
врізати палець боляче і не врізати боляче
немає на тверді бога бог на небо утік

* * *

ми однієї крові
я і бог

холодно питатися
про матіолу
обітована земля
не прийме обітниці

два брати
як два полюси
снігом заметені

я люблю тебе брате
бо ти його любиш

я люблю тебе
бо його ненавиджу

* * *
(молитва Каїна)

отче наш
що єси на небі
а не на землі
хай святиться ім’я твоє

ти дарував рай
матері моїй
ти дарував плоть
синам твоїм

ти дух наш бентежний
і хліб наш насущний

кров’ю твоєю
що моїм венам передана
заклинаю тебе
вернися

я агнець твій
а ти мій пастух
кладу себе на жертовник
вернися

і вперше
і втруге
і втретє
і во віки віків

вернись

* * *

коли
у втомлене шатро
не ти приходиш а
субота

коли не можна робити
навіть обрізання
овнам братового стада

я піду тебе
шукати

розступіться сторожі
батька мого саваота
дайте дорогу патрицію
з лона євфрата і тігра

(пливе у човні голубка
молитву читає)

* * *

гніздяться птахи
рояться шершні
шеренги
рояться на вільхах

розімкнути б це лоно
посіяти зерна добірні
тут приживеться пшениця

розігнати отари
розчистити ліс
і запліднити матір

богом стати
легко

* * *

це
море шипшини
на схилі зачаття
гнучких безіменних рослин

це
небо
роздерте на клапті
провинами глоду
нроджує
воду

а ти
не дивись
не дивись
не дивись

на камінь
принесений з гір арарату

на струпі могили
візьми його в руки
і винеси

благослови яриле
взяти брата на вила

рожанице мати
поможи поховати

а приспи-ко лелю
мою душу хмелем

сніг паде босоногий
сніг

* * *

що народиться
мамо
від наших любощів

хрест на тобі
хрест на мені
хрест на вікні

мічені
м і ч е н і
мі
че

ні-і-і…

білі мухи
нале тіли
білі міхи
тіні білі

лови бога за хвіст тепер я бог а ти леліт
ти чого прилетіла тебе нема
тебе ніхто не стврював я творець а ти
потвора повторюй за мною

що я хочу потрапити до кламма ти знаєш що ти мені в цьому нічим допомогти не можеш і що мені доведеться домагатися доцьо своїми силами ти також знаєш а що мені досі нічого не вдалося ти бачиш невже мені треба переповідати всі даремні спроби і без того надто принизливі для мене і тим самим принижуватись удвічі невже хвалитись як я мерзну на підніжці кламмівських саней марно чекаючи його цілий день

ісаак породив якова
яків породив саві
сава породив петра
петро породив гаврила
гаврило породив данила
о яке великанське кровозмішання

* * *
(монолог Геї)

муже мій муже
вернись додивись
на рай твій страшний

один убитий
другий божевільний
третього
оскверненого
в утробі ношу

оргія глоду і каменя
царство сина твого
на тисячу літ

кров на тобі
кров на мені
кров на вікні

я вже не єва
я
вже

не

є…

* * *
(епілог)

або мені
легшає

або світ
божевіліє

відсвіт загублених візій
і хрест над могилою брата
давно відцвіли

гусне морок
рептильної ери

повільно
вмирає риба

* * *

а може я
помилився
?

автор: Іван Андрусяк