Такі загублені, такі зелені.
Зібрати б всіх вас міцно в жмені.
Та ти прийшла – пусті легені.
Пожовкло листя на арені.
Я не піду!
Я вистою на сцені!
І хай думки мої шалені.
Я знаю – будуть вражені мішені!
За сріблом днів,
І громом ночі..
Прийдуть до мене знову..
Дні пророчі!