Втекти у світ смарагдової хвої
Від слів украдених, підслуханих думок.
Від сірих мурів і байдужості людської
В Карпатах зачинитись на замок.
Втекти у звук трембіти й запах лісу,
До правди від солодкої брехні,
Від всіх розмов без суті і без змісту.
Так тісно тут. Так вільно там мені.
Втекти у гори.Там так близько небо,
Там тільки ти і твого серця стук.
Втекти — це просто, та не те, що треба.
Я залишаюсь. Зміню те, що тут.
автор: Ірина Сидорович
