Ірина Скакун – Не люблю я дочитувать ваші книги…

Не люблю я дочитувать ваші книги
На останній сторінці мене полишає відчай.
Як в останній день снігу приходить на землю відлига,
Так між нами лягає пес на наймення Вічність.

Ми лишаєм напам’ять кишеням зім’яті серветки,
Їхні нутрощі повні, як наш знавіснілий розум…
Так стрічаємось ми – технарі і останні поетки
Й в кулуарах життя так народжуєм прозу…

автор: Ірина Скакун

Не люблю я дочитувать ваші книги...