Ірина Саковець – Навчи мене грати мелодію тиші, навчи…

Навчи мене грати мелодію тиші, навчи,
і слухати неба кантату,
де гори настромлюють сонце з рудої парчі,
а ніч накриває агатами.

Де в дзеркалі озера можна побачити сни
соко́лів із люльки модрини,
навчи мене грати на вітряній чистій струні,
літати з птаха́ми мандрівними.

І знову відчути свободу на колір і смак,
терпку та надмір волошкову,
бо надто зухвало, немов ланцюгами, зима
снігами небесними сковує.

У ватри візьми і тихенько мені приклади
до серця тепло бурштинове,
і зійдуть із нього торішні завмерлі льоди,
розлившися ніжною повінню.

автор: Ірина Саковець

Навчи мене грати мелодію тиші, навчи...