Фіранки пестить вечір,
пірнаючи у ніч /
В душі сліди від зречень,
ямки від протиріч…
Відчути щем одного
цілунку зір хотів /
І знову тільки спогад
до течки почуттів…
Та зблідне в снах торішніх
далеко від вершин /
Вплести себе у вірші –
спасіння для душі.
автор: Ірина Саковець